ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ—2022

28 липня 2022 року генеральний прокурор Андрій Костін призначив Олександра Клименка керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Це призначення блокувалося з грудня 2021 року головою та окремими членами конкурсної комісії, оскільки протягом шести місяців комісія не могла голосами підтвердити свої ж оцінки. 19 липня 2022 року конкурсна комісія з відбору керівника САП таки затвердила загальний рейтинг і проголосувала за подання цього рішення Генеральному прокурору. Раніше президент неодноразово обіцяв обрати керівника Міжнародному валютному фонду, президенту США Джо Байдену та іншим партнерам, але ці зобов’язання не були виконані вчасно.

Щоб не допустити подібних ситуацій у майбутньому, варто чітко зафіксувати в законі участь незалежних експертів у конкурсах, критерії повноцінної перевірки кандидатів на професійні якості й доброчесність і процес прийняття рішень комісією. Також варто приділяти більшу увагу відбору членів комісії. У випадку із конкурсом САП парламент обрав 7 членів комісії лише з третьої спроби, при цьому пропустив людей без досвіду антикорупційної діяльності.

Відтоді як Антикорупційна прокуратура отримала незалежного очільника, НАБУ-САП оголосили підозри низці топпосадовців, серед них — ексголові ДФС Роману Насірову, олігарху Олегу Бахматюку, нардепці Анні Колісник, ексголові НБУ Кирилу Шевченку, а вже у 2023-му — ексзаступнику Міністра регіонального розвитку Василю Лозинському та міському голові Рені Ігорю Плехову.

Конкурс на посаду Директора НАБУ розпочався ще до повномасштабної війни, проте після 24 лютого призупинився і відновився у серпні 2022 року. На момент публікації СРІ-2022, кандидати вже пройшли тестування на знання законодавства та загальні здібності, і 16 січня 2023 року комісія оголосила 22 учасників, які пройшли до етапу практичних завдань та співбесід.

Найбільший ризик цього конкурсу — його затягування, але зараз є усі підстави вірити, що члени конкурсної комісії розуміють важливість оперативного завершення конкурсного відбору та дотримання зобов’язань України перед ЄС. Також у 2022 році Президент підписав дискримінаційний закон з новими вимогами до директора НАБУ. Ця ініціатива народних депутатів хоч і стала кращою заміною скандальному « законопроєкту Клочка», все ж радше є шкідливою, ніж корисною.

Конкурс на Голову АРМАбув проблемним від початку. Комісію сформували з четвертої спроби. Згодом члени комісії затягнули оприлюднення порядку проведення конкурсу та регламент своєї роботи аж до дедлайну подачі документів. Відтак лише 12 правників тоді подали документи. Transparency International Ukraine також проаналізувала всіх кандидатів і дійшла висновку, що більшість претендентів не відповідає критеріям доброчесності та належної професійності. 15 серпня 2022 року комісія з обрання Голови АРМА прийшла до висновку, що жоден з кандидатів не набрав необхідних шести голосів.

Тож Кабмін продовжив конкурс з обрання голови АРМА. Комісія мала провести новий відбір в установленому порядку — за 3,5 місяці, тобто до середини січня 2023 року, проте не виконала таке зобов’язання. З 29 листопада до 13 грудня 2022 року тривав збір документів від кандидатів, а також комісія оприлюднила Порядок проведення конкурсу. На сьогодні свої документи для участі подали 19 кандидатів, проте жодного етапу конкурсу поки так і не відбулося.

Transparency International Ukraine раніше вказувала на низку ризиків у недосконалих підходах до цього відбору. Ми переконані, що зараз саме на комісії лежить відповідальність за професійність та прозорість конкурсу. Нагадаємо, що Агентство працює без очільника вже понад три роки.

У 2023 році до перелічених вище конкурсів також додасться відбір нового голови НАЗК. Тож буде дуже добре, якщо до цього старту цього конкурсу будуть враховані всі вказані вище зауваження.

20 червня 2022 року, з затримкою більше ніж на півтора року, Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт, який затверджує Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки. Ще 30 вересня 2020 року відповідний законопроєкт №4135 був визначений Володимиром Зеленським як невідкладний.

Нагадаємо, що Україна не мала Антикорупційної стратегії з початку 2018 року, тому фактично на виконання стратегії залишається не 5 років, а 3, адже строки у ній не змінювались.

Крім цього, у другому читанні депутати позбавили Антикорупційну стратегію низки важливих положень. Так, документ взагалі більше не передбачає конкурсний відбір Генерального прокурора, а також були прибрані запобіжники для звільнення Генпрокурора поза рамками вичерпних підстав. До того ж депутати вилучили положення про проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ та САП за участю незалежних експертів та законодавче закріплення того, що за відсутності керівника САП всі його повноваження має здійснювати перший заступник (зараз таку функцію має виконувати Генеральний прокурор).

На жаль, ці та інші зміни послабили Антикорупційну стратегію.

Законодавство передбачає створення при НАЗК спеціального консультативно-дорадчого органу — Координаційної робочої групи з питань антикорупційної політики. Представники проєктів міжнародної технічної допомоги, громадянського суспільства та приватного сектору більше не згадуються у прийнятій редакції закону, хоча їхня участь передбачалася в проєкті Антикорстратегії. Це послаблює сприяння координації дій органів державної влади щодо реалізації Антикорупційної стратегії і заходів Державної антикорупційної програми з її виконання, а також зменшує можливість підготовки пропозицій щодо формування та реалізації державної антикорупційної політики.

З дня набрання чинності Антикорупційною стратегією (10 липня 2022 року) законодавство відводить 6 місяців на затвердження Кабінетом Міністрів Державної антикорупційної програми. Проте, попри заклики громадськості та міжнародних партнерів, уряд до 10 січня 2023 року так і не затвердив цей надважливий документ.

Забезпечити прозорий облік державної власності — не виконано.

У 2022 році суттєві зміни у сфері обліку державного майна не відбулися. Єдиний державний реєстр об’єктів державної власності, в якому обліковуються понад 1 млн об’єктів державного майна, дотепер залишається закритим для широкого загалу. Інформація у реєстрі не оприлюднюється публічно, а витяг щодо окремих об’єктів можуть отримати лише суб'єкти управління таким майном, балансоутримувачі, органи державної влади та їх посадові особи. Такий стан справ є виправданим з огляду на безпекові ризики.

Інформацію про об’єкти державної власності збирає Фонд державного майна (ФДМУ) на підставі відомостей, отриманих від суб’єктів управління таким майном. Проте не всі уповноважені органи управління вчасно та достовірно надають цю інформацію. Відтак, важливими, але не впровадженими у 2022 році, залишаються зміни на законодавчому рівні, які посилять контроль за наданням вказаних вище даних.

Продовження курсу на приватизацію — виконано.

З початком повномасштабної агресії росії динаміка малої приватизації в Україні значно скоротилася. ФДМУ тимчасово призупинив оголошення електронних аукціонів з приватизації. Всього протягом першого півріччя відбулося лише 29 аукціонів з продажу об’єктів державної власності.

Але прийняття змін до профільного законодавства в кінці липня дало новий імпульс приватизаційним процедурам. На період дії воєнного стану законодавці спростили порядок підготовки об’єктів до приватизації та умови продажу, скоротили строки проведення аукціонів та дозволили подавати документи в електронній формі. При цьому, були враховані рекомендації Transparency International Ukraine щодо недопущення повного закриття інформації про учасників та переможців аукціонів, укладені договори.

Після відновлення приватизації протягом вересня-грудня ФДМУ провів 150 аукціонів малої приватизації, за результатами яких державний бюджет отримав 1,1 млрд гривень. А всього у 2022 році Фонд держмайна успішно провів 193 аукціони малої приватизації, а державний бюджет отримав 1,7 млрд гривень.

Ще одним кроком для продовження курсу на приватизацію стало спрощення порядку продажу державного і комунального майна, що перебуває у податковій заставі. Це рішення розблоковує приватизацію об’єктів державної власності із сукупною стартовою ціною 1 млрд грн, а податкові борги у 300 млн будуть сплачені майбутніми покупцями.

Суттєві зміни торкнулися і сфери великої приватизації. Парламент зберіг можливість проведення аукціонів з продажу великих об'єктів держвласності на період воєнного стану. Такі аукціони надалі будуть проводитися в електронному форматі через систему Prozorro.Продажі. Ці зміни не лише суттєво пришвидшать процес підготовки великих об’єктів державної власності до приватизації, але й забезпечать їхній прозорий продаж з реальною конкуренцією за ринковою ціною.

Майже одразу після початку повномасштабного вторгнення Кабінет Міністрів дозволив купувати все необхідне напряму без аукціонів. Для цього прийняли Постанову №169. Водночас профільний Закон «Про публічні закупівлі» продовжив діяти паралельно. Це породило невизначеність та дискусії щодо того, як проводити закупівлі в кожному конкретному випадку.

Протягом березня-жовтня 2022 року Постанова №169 мала десять (!) редакцій. Більшість із них відкладала звітування (оприлюднення інформації) про договори, укладені за цією Постановою, на майбутнє — після припинення воєнного стану. Через це наразі ми не бачимо частину угод, що уклали в перші пів року повномасштабного вторгнення, не знаємо їхню вартість та умови.

Невизначеність врегулювали аж восени. 10 вересня 2022 року Верховна Рада наділила Кабмін повноваженнями регулювати закупівлі на час війни спеціальним Законом України № 2526-IX. На виконання цього закону Кабінет Міністрів прийняв нову Постанову №1178, якою визначив особливості закупівель. По суті, уряд передбачив новий вид процедури закупівлі — «відкриті торги із особливостями», який частково базується на процедурі за Законом, але відрізняється від неї.

Із точки зору рекомендації не виводити закупівлі з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі», такий крок може видатися негативним. Але в умовах війни він насправді був необхідним, адже підвищив рівень правової визначеності, передбачуваності і прозорості публічних закупівель під час воєнного стану, а також зробив їх конкурентними. Значна частина закупівель повернулась у публічний простір, що дозволило продовжувати громадський контроль за ними. Нова процедура торгів навіть має свої переваги, від яких було б доцільно не відмовлятися після завершення війни.

Нові особливості закупівель під час дії воєнного стану мають і низку винятків — дозволяють купувати напряму без застосування аукціонів за певних умов. Однак ці винятки обґрунтовані, зокрема необхідністю вживати невідкладні заходи в умовах війни, а також обмежити доступ до інформації, що може бути використана ворогом.

Водночас існує загроза зловживання дозволом купувати напряму. Апелюючи до питання безпеки чи терміновості, замовники можуть підписувати прямі угоди та не публікувати їх, навіть коли оприлюднення інформації не несе небезпеки чи коли можна було б приховати лише чутливі дані. Скандал січня 2023 року з переплатами на закупівлях харчування для військових — приклад таких зловживань. Натомість, щоб запобігти корупції та забезпечити якість, закупівлі мають бути максимально відкритими.

Також є загроза виведення поза межі Prozorro закупівель відбудови.

Окремі законопроєкти 2021 року, які несли ризики виведення закупівель з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі», зняли з розгляду у 2022 році. Водночас низку інших шкідливих законів таки ухвалили.