• Розблокувати та підготувати об'єкти до приватизації.

Цей крок вдалось виконати. Навесні Верховна Рада розблокувала велику приватизацію, ухваливши Закон України № 1365-IX. За 2021 рік Фонд державного майна України спрямував на продаж два об'єкти великої приватизації: державні пакети акцій АТ "Перший київський машинобудівний завод" (завод "Більшовик") та АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".

Велика приватизація хоч і стартувала, проте проблеми лишаються. У січні 2022 року ДБР наклало арешт на 100% статутного фонду заводу, тож майбутнє підприємства залишається під питанням. Аукціон з продажу ОГХК скасовувався тричі через недостатню кількість заявок. Більшість компаній відмовились від участі через інвестиційні ризики в Україні.

• Розкрити інформацію про об'єкти державної власності. Розробити новий Реєстр об'єктів державної власності як доступний та зручний інструмент для візуалізації та пошуку об'єктів. Змінити законодавчу базу у сфері управління об'єктами державної власності.

За даними ФДМУ, станом на 1 липня 2021 року в Україні нараховується понад 1 млн об'єктів державного майна. Однак у спрощеному доступі перебуває лише інформація про активи, що підлягають приватизації або передачі в оренду. Тому облік державної власності та доступ до нього потребує удосконалення. Зміни до законодавства та новий реєстр на кінець 2021 року перебували у розробці.

• Вдосконалити сферу закупівель відповідно до взятих міжнародних зобов'язань. Мінімізувати ризики ухвалення законопроєктів, які суперечать Закону України "Про публічні закупівлі" та/або розширюють перелік винятків з-під дії вказаного закону. Забезпечити ефективний контроль та моніторинг закупівель Держаудитслужбою.

Спроб вивести закупівлі з-під конкурентних тендерів у 2021 році стало помітно більше. Мільярди гривень платників податків влада хоче розподіляти в ручному режимі, як це вже відбувалося до запуску системи Prozorro.

Торік за переговорною процедурою парламент дозволив закуповувати все необхідне до Дня Конституції та 30-річчя Незалежності України, включно з інфраструктурними проєктами до цієї річниці. Також депутати вивели з-під дії Закону України "Про публічні закупівлі" будівництво Київської окружної дороги. В першому читанні проголосували законопроєкт 6273, який дозволить будувати Дністровську ГАЕС та ремонтувати компресорні станції газопроводів без конкуренції, за переговорною процедурою тощо. Моніторинг закупівель Держаудитслужбою, попри кількісні показники, теж викликає чимало запитань.

• Провести прозорі та політично неупереджені конкурсні відбори керівників антикорупційних інституцій.
  

Попри неодноразові обіцянки влади та навіть міжнародні зобов'язання України, конкурс з відбору голови САП було максимально дискредитовано і станом на січень 2022 року він так і не завершений.

У межах конкурсу з відбору очільника АРМА кандидати склали тести на знання загального та спеціального законодавства. Водночас експерти ТІ Україна виявили численні проблеми — зокрема, ідеться про відсутність порядку проведення конкурсу та регламенту роботи конкурсної комісії під час прийому документів, розмивання критеріїв доброчесності тощо. На сам відбір подалося лише 12 кандидатів. І хоч усі вони допущені до конкурсу, важко очікувати оптимальних результатів й обрання справді гідного очільника АРМА.

• Забезпечити дієву систему стримувань і противаг для незалежності антикорупційної інфраструктури від адміністративного та політичного тиску.
  

З одного боку, після рішень Конституційного Суду були внесені зміни, які збалансували гілки влади — наприклад, у частині діяльності НАБУ. Отже, є незначний поступ у цьому напрямку. Але водночас антикорупційні інституції зазнавали серйозного тиску і спроб послабити їхню незалежність. Наголошуємо на потребі змінити законодавство і забезпечити реальну незалежність екосистеми, зокрема Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від Офісу Генпрокурора. Також важливо змінити процедури конкурсного відбору очільників САП і АРМА, що сприятиме призначенням професійних і доброчесних керівників.

• Законодавчо забезпечити антикорупційні органи необхідними інструментами для повноцінного здійснення своїх функцій.
  

З позитивних змін: депутати торік таки проголосували перші зміни до законодавства щодо АРМА, і це стало ще одним кроком до покращення управління арештованими активами. А із новоприйнятим Законом НАБУ наблизилося до можливості самостійно вести прослуховування потенційних корупціонерів. Однак є і зони росту. Наприклад, проєкт Закону, що має забезпечити ВАКС інструментами протидії порушенню судового процесу — такі зміни мають значно підвищити ефективність суду. Депутати так і не дійшли до розгляду цього документа в сесійній залі. Також сумнозвісне рішення КСУ позбавило НАЗК можливості повноцінно здійснювати значну частину функцій.

• Запровадити збалансовану кримінальну відповідальність за "брехню в деклараціях" та умисне неподання декларації, що передбачала б санкцію у вигляді позбавлення волі.

Хоча з третьої спроби депутати таки вдосконалили відповідальність за недостовірне декларування, зробили це вони занадто пізно: прийнятий документ не поширився на щорічні декларації за 2020 рік.

2021-й став першим роком, коли декларації подавалися в умовах браку дієвих стримувальних санкцій за брехню або неподання таких декларацій. Відсутність загрози позбавлення волі сприяла менш відповідальному ставленню посадовців до декларування. При цьому навіть після повернення суворіших наслідків максимальне покарання склало 1 рік в'язниці, а не 2, як, наприклад, рекомендувала ТІ Україна.

• Обрати доброчесний склад Вищої ради правосуддя за участі міжнародної спільноти та громадських експертів.
  
  

Влітку 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав два закони, що запустили судову реформу: №5068 про внесення змін до порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП) і діяльність дисциплінарних інспекторів ВРП, а також №3711-д, що вносить зміни до закону "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС)".

Наразі на основі прийнятих законів здійснюються спроби реанімувати ВККС та перезавантажити ВРП, проте чинна Вища рада правосуддя всіляко блокує ці спроби. І хоча початок реформування системи добору суддів є позитивним сигналом, затягування процесу створює ризики нівелювання всіх зусиль з трансформації судової системи.

• Ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва, який досі виносить ганебні рішення.
  
  

Рекомендація не виконана, попри всі заяви влади та вже поданий в парламент відповідний законопроєкт. Судді Окружного адміністративного суду продовжують здійснювати правосуддя і виносити сумнівні рішення, які безпосередньо впливають на хід реформ і боротьбу з корупцією в Україні.

• Ініціювати новий комплексний законопроєкт з урахуванням усіх рекомендацій від Венеційської комісії щодо реформи Конституційного Суду та розглянути його найближчим часом.
  
  

Верховна Рада прийняла у першому читанні проєкт Закону № 4533 "Про конституційну процедуру". Попри певні позитивні зміни, передбачені цим законопроєктом, він має значний недолік — відсутність положень про нову систему конкурсного відбору суддів за участю міжнародних партнерів. Натомість Президент приймає рішення про призначення нових суддів Конституційного Суду із порушенням навіть чинного законодавства.