- Провести прозорі та політично неупереджені конкурсні відбори керівників антикорупційних інституцій.
Попри неодноразові обіцянки влади та навіть міжнародні зобов'язання України, конкурс з відбору голови САП було
максимально дискредитовано і станом на січень 2022 року він так і не завершений.
У межах конкурсу з відбору очільника АРМА кандидати склали тести на знання загального та спеціального законодавства. Водночас експерти ТІ Україна виявили
численні проблеми — зокрема, ідеться про відсутність порядку проведення конкурсу та регламенту роботи конкурсної комісії під час прийому документів, розмивання критеріїв доброчесності тощо. На сам відбір подалося лише 12 кандидатів. І хоч усі вони допущені до конкурсу, важко очікувати оптимальних результатів й обрання справді гідного очільника АРМА.
- Забезпечити дієву систему стримувань і противаг для незалежності антикорупційної інфраструктури від адміністративного та політичного тиску.
З одного боку, після рішень Конституційного Суду були внесені зміни, які збалансували гілки влади — наприклад, у частині
діяльності НАБУ. Отже, є незначний поступ у цьому напрямку. Але водночас антикорупційні інституції зазнавали серйозного тиску і спроб послабити їхню незалежність. Наголошуємо на потребі змінити законодавство і забезпечити реальну незалежність екосистеми, зокрема
Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від Офісу Генпрокурора. Також важливо змінити процедури конкурсного відбору очільників САП і АРМА, що сприятиме призначенням професійних і доброчесних керівників.
- Законодавчо забезпечити антикорупційні органи необхідними інструментами для повноцінного здійснення своїх функцій.
З позитивних змін: депутати торік таки проголосували перші
зміни до законодавства щодо АРМА, і це стало ще одним кроком до покращення управління арештованими активами. А із
новоприйнятим Законом НАБУ наблизилося до можливості самостійно вести прослуховування потенційних корупціонерів. Однак є і зони росту. Наприклад,
проєкт Закону, що має забезпечити ВАКС інструментами протидії порушенню судового процесу — такі зміни мають значно підвищити ефективність суду. Депутати так і не дійшли до розгляду цього документа в сесійній залі. Також
сумнозвісне рішення КСУ позбавило НАЗК можливості повноцінно здійснювати значну частину функцій.
- Запровадити збалансовану кримінальну відповідальність за "брехню в деклараціях" та умисне неподання декларації, що передбачала б санкцію у вигляді позбавлення волі.
Хоча з третьої спроби депутати таки
вдосконалили відповідальність за недостовірне декларування, зробили це вони занадто пізно: прийнятий документ не поширився на щорічні декларації за 2020 рік.
2021-й став першим роком, коли декларації подавалися в умовах браку дієвих стримувальних санкцій за брехню або неподання таких декларацій. Відсутність загрози позбавлення волі сприяла менш відповідальному ставленню посадовців до декларування. При цьому навіть після повернення суворіших наслідків максимальне покарання склало 1 рік в'язниці, а не 2, як, наприклад,
рекомендувала ТІ Україна.