14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила історичне рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС. Але що треба зробити Україні для справді успішної євроінтеграції? І чого очікують від нас Європа та наші західні партнери?
Відповіді на ці питання можна знайти у таких важливих документах:
- Звіт Єврокомісії про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2023 рік
- Перелік пріоритетних реформ з Білого Дому
- Останній звіт щодо виконання меморандуму України та МВФ
Серед цих документів основу для нашої євроінтеграції складає перший — звіт Європейської Комісії (ЄК). Саме за виконанням його основних рекомендацій Єврорада у березні 2024 року буде приймати рішення про те, чи приймати переговорну рамку для фактичного змістовного початку перемовин про вступ до ЄС.
Тобто до моменту відкриття першого розділу перемовин про основоположні права Україна має завершити виконання попередніх семи вимог Єврокомісії. Їх наша країна отримала разом зі статусом кандидатки влітку 2022 року, а ще чотири нові рекомендації — у листопадовому звіті ЄК.
Наприклад, у звіті ЄК зазначала, що для забезпечення результативності та сталості зусиль з подолання корупції, Україні потрібно продовжувати ефективну діяльність з розслідувань, судових розглядів та остаточних судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів.
Або, щоб впоратися з наростальним навантаженням на органи антикорупційної екосистеми, Єврокомісія радить збільшити кількість працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Цікаво, що все це перегукується з переліком пріоритетних реформ від США, який так само охоплює ледь не всі антикорупційні проблеми в нашій країні.
І, звісно, структурні маяки вимог меморандуму з МВФ теж певною мірою сходяться із наведеними вище документами. Причому Україна та МВФ разом зазначають, що не допустять відступу від досягнутого прогресу в антикорупційній реформі, адже ці зусилля також сприятимуть зміцненню суспільної довіри та довіри донорів.
Але, що важливіше, — всі ці документи відображають не тільки запит міжнародних партнерів до української влади, а й потреби українського суспільства також! За результатами другої хвилі нашого соціологічного опитування наприкінці 2023 року, корупційні ризики зараз турбують 88% українців. Якраз найбільшою небезпекою у відновленні України населення бачить корупцію, причому одразу за двома параметрами: відсутність контролю та, як наслідок, розкрадання коштів (79%) та повернення корупційних схем (75%).
Пересічні громадяни можуть глибоко не розбиратись в особливостях посилення роботи антикорупційної екосистеми й визначенні необхідних рекомендацій, але вони цілком усвідомлюють вплив корупції на їхнє життя та важливість допомоги з боку міжнародних партнерів. І зараз можна побачити чітке розуміння українців, що продовження антикорупційних реформ потрібне не тільки Заходу, а й нам самим.