Індекс сприйняття корупції

Виконано частково

Конкурс на керівника Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) відбувся, однак говорити про те, що було обрано професійного та незалежного очільника досить складно. В Олени Думи немає професійного досвіду у сфері кримінальної юстиції чи повʼязаних із нею сферах, і до того ж викликають стурбованість її політичні звʼязки. За пів року після призначення ці сумніви у професійності та доброчесності нової голови АРМА починають справджуватися — окремі дії Олени Думи викликають запитання щодо їх доцільності та ефективності.

Конкурс на керівника НАБУ відбувся, попри початок повномасштабної війни та зупинку роботи комісії на понад пів року. Конкурс тривав близько року. За його результатами у березні 2023 року очільником Бюро було обрано Семена Кривоноса. Хоча в процесі конкурсного відбору виникла низка дискусійних моментів, так чи інакше саму процедуру конкурсу можна вважати успішною.

Як результат призначення нових керівників НАБУ і САП посилили співпрацю між цими інституціями та помітно активізували розслідування справ про корупцію на найвищому рівні. Хоча при оцінці наявних результатів роботи нового директора НАБУ необхідно враховувати, що розслідування окремих справ, підозри у яких оголошено у 2023 році, були розпочаті ще до його призначення на цю посаду.

10 листопада 2023 року відбулося перше засідання комісії з відбору нового Голови НАЗК. Повноваження у попереднього керівника органу закінчилися 15 січня 2024 року, а комісія вважає, що кандидатура переможця може бути визначена орієнтовно до середини лютого. Важливо, аби конкурс відбувався чесно і прозоро та з урахуванням недоліків попередніх конкурсів. Сподіваємося, що у підсумку НАЗК отримає гідного, професійного та доброчесного очільника.

Виконано частково

У січні 2023 року нарешті стала повноважною Вища рада правосуддя (ВРП). Практично всі члени ВРП отримали позитивні рекомендації від представників громадськості. Запуск ВРП є надзвичайно важливим, адже саме цей орган є одним із механізмів, що забезпечує гарантії суддівської незалежності. ВРП розглядає дисциплінарні скарги щодо суддів, скарги на втручання в суддівську незалежність, звільняє суддів з посади тощо.

ВРП уже показала перші результати роботи. Так, була звільнена низка суддів за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Засідання ВРП транслюються, тож забезпечується прозорість та відкритість роботи.

7 грудня 2023 року ВРП оголосила склад конкурсної комісії, яка буде відбирати кандидатів на посади дисциплінарних інспекторів. Саме вони розглядатимуть дисциплінарні скарги щодо суддів. При цьому на час створення служби дисциплінарних інспекторів ВРП повернули повноваження розглядати дисциплінарні скарги щодо суддів, аби не гальмувати цей процес і надалі. Фактично ці скарги не розглядались майже 2 роки.

У червні 2023 року стала повноважна та розпочала роботу Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). До її складу входить 16 членів, відібраних на відкритому конкурсі із залученням міжнародних представників. У громадськості також не виникло сумнівів щодо доброчесності та фаховості нових членів ВККС. Комісія відновила кваліфікаційне оцінювання суддів для того, аби передусім установити відповідність чинних суддів займаним посадам. А також ВККС здійснить добір суддів на вакантні посади для того, аби суди могли повноцінно здійснювати свою роботу.

У серпні 2023 року була утворена Громадська рада доброчесності при ВККС. Це дорадчий орган, який складається з представників громадянського суспільства (журналісти, адвокати тощо), він проводить оцінку доброчесності суддів та надає висновок для ВККС.

Таким чином, вимога щодо перезавантаження органів суддівського самоврядування виконана. До складу ВРП та ВККС переважно входять компетентні і доброчесні фахівці, які проводять активну роботу для того, щоб зрештою оновити суддівський корпус.

Що стосується реформи Конституційного Суду України, тут також є позитивні зрушення. У серпні 2023 року Президент підписав ухвалений парламентом законопроєкт №3277, який переважно враховує надані Венеційською комісією рекомендації. Хоч у законопроєкті і не врахували рекомендацію щодо введення до складу Дорадчої групи експертів сьомого, міжнародного члена, проте в цілому Венеційська комісія оцінила його позитивно.

Відповідно до нового закону, Дорадча група експертів існуватиме протягом перехідного періоду — 6 років з дня набрання чинності цим законом. Дорадча група експертів складатиметься з шести експертів: по одному призначатимуть Президент, Верховна Рада та Рада суддів, Кабмін за пропозицією Венеційської комісії, а ще двох делегуватимуть міжнародні організації, які тривалий час надають Україні технічну допомогу у сфері конституційної реформи та верховенства права. Тривалість мандату експерта складатиме два роки, тобто за 6 років відбудеться кілька ротацій експертів. Також цей закон визначає, що кандидати, які отримають від ДГЕ оцінку доброчесності «не відповідає», не проходитимуть на наступні етапи конкурсу.

У вересні 2023 утворено Дорадчу групу експертів, яка оголосила початок конкурсу на п’ять вакантних посад суддів КСУ. Хоч поки він не завершений, із жовтня 2023-го до березня 2024 року включно ДГЕ матиме час на затвердження методології оцінки доброчесності та, власне, проведення цієї процедури. Таким чином, рекомендація провести прозорий конкурс на посади суддів КСУ поки не виконана, але все спрямовано на її реалізацію.

Виконано частково

Реєстр арештованих активів, запущений у промислову експлуатацію на початку 2023 року, відкрили для публічного доступу у серпні цього ж року. Проте якість цього порталу бажає кращого.

За певними активами (які не мають військового використання) у цьому реєстрі відсутні записи про операції. З іншого боку, вказаний реєстр незручний та неповний для ефективного громадського моніторингу роботи АРМА.

10 жовтня 2023 року НАЗК відкрило доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій. Подання звітів політичних партій також було відновили згідно з законом 3337-IX, який набрав чинності 26 грудня 2023 року. Цей закон передбачає подання неподаних раніше звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, причому в законі прописані конкретні строки для цього. Звіти партій перевірятимуться не більше як протягом 90 днів з дня надходження, що буде великим викликом для НАЗК.

10 грудня 2023 року НАЗК відкрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій чиновників. Це сталося завдяки ухваленню у вересні закону 3384-IX з пропозиціями Президента після ветування. На жаль, свого ветування не дочекався законопроєкт 9587-д, який дозволяє уникнути потрапляння до Реєстру корупціонерів за брехню в декларації на суму до 1 млн 342 тис. грн.

Однак разом із відкриттям декларацій парламентарі ухвалили низку вкрай сумнівних правок, які ускладнюють, розбалансовують та послаблюють правила декларування. Дві з них до пріоритетного виправлення адресувала Європейська Комісія: 1) дозволити НАЗК знову перевіряти раніше перевірені активи та майно декларантів; 2) дозволити НАЗК перевіряти нерухомість та автівки декларантів або членів їхніх сімей, які вони набули до того, як стали декларантами. Відповідні зміни народні депутати ухвалили 8 грудня.

У серпні 2023 року НАЗК презентувало змістовний інформаційний портал з моніторингу впровадження ухваленої в березні 2023 року Державної антикорупційної програми (ДАП). Інформація на цьому порталі оновлюється щоквартально і дозволяє здійснювати громадський контроль й аналізувати ефективність антикорупційних заходів.

24 лютого 2023 року Верховна Рада прийняла запровадила публічне звітування про оборонні закупівлі в електронній системі Prozorro. Відповідні зміни також вніс уряд до постанови від 11 листопада 2022 року №1275 щодо оприлюднення інформації про оборонні закупівлі та визначення їх предмета. Водночас питання належності тієї чи іншої інформації про оборонні закупівлі до «чутливої» залишається відкритим.

Також у 2023 році Міністерство відновлення разом з громадськістю презентувало перші елементи цифрової екосистеми для підзвітного управління відновленням DREAM. Відкриті дані про відбудову та публічний API дозволять громадянам моніторити реалізацію проєктів відновлення. Водночас розробка екосистеми ще триває, і наразі вона містить обмежену кількість відкритої інформації. Крім цього, залишається непублічним Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна.

9 травня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови № 263, які вплинули на розблокування публічного доступу до геоінформаційних систем у тилових регіонах України.

Водночас, попри вимоги постанови Кабмін у № 835 щодо оприлюднення наборів відкритих даних, муніципалітети вдаються до повного або часткового обмеження доступу до них, і аргументують такі рішення неофіційними рекомендаціями від влади. Це суттєво погіршує ситуацію з доступом до інформації, а також тінізує процеси управління нею.

Виконано частково

Попри воєнний стан, більшість надпорогових публічних закупівель за бюджетні кошти проходить за тендерними процедурами в електронній системі Prozorro. Це стосується і ремонтних та будівельних робіт — 70% очікуваної вартості таких закупівель припадає на відкриті торги з особливостями. Однак рівень конкуренції на них невисокий (у середньому 1,22 учасника), а в законодавстві є низка винятків, коли договори на роботи можна укладати напряму.

У питанні закупівель відбудови за донорські кошти є певний поступ. Щоб систему Prozorro могли використовувати донорські організації, ДП «Прозорро» розробило спеціальний функціонал за принципом конструктора. Він дозволяє гнучко налаштувати свою закупівлю відповідно до правил міжнародних організацій та донорів.

Світовий банк схвалив використання електронної системи Prozorro для всіх проєктів, які фінансує в Україні. Проте за інформацією Мінекономіки, невдовзі після цього він разом із Банком розвитку Ради Європи, Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком домовився застосовувати Prozorro лише для малих тендерів, які не перевищують порогових значень у €130 тис. для товарів і послуг і €5 млн для робіт.

Заходи контролю та моніторингу закупівель не змінились. Разом з тим, торік уряд розширив перелік видів закупівель, які може моніторити Державна аудиторська служба України. Зокрема в неї з’явилася можливість охопити контролем спрощені закупівлі, які наразі проводять замовники в сфері оборони. Також щоб посилити впливовість контролю, Верховна Рада передбачила кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності Держаудитслужби та надання їй завідомо неправдивої інформації.

Але попри ці зміни, контроль публічних закупівель ще вкрай далекий від ідеалу. Держаудитслужба бажає більше прав і впливу, зокрема можливість зупиняти оплати за вже укладеними договорами — ми вважаємо таку ініціативу небезпечною. Замість цього для реальної ефективності контролю необхідно моніторити закупівлі до укладання договорів, щоб запобігти негативним наслідкам порушень, виявляти більше суттєвих порушень, виправити прогалини, що дозволяють винним уникати відповідальності тощо.